«Я пишу щось на кшталт прощання — роман-хроніку сорокарічного російського життя», — зазначав М. Горький, працюючи над «Життям Клима Самгіна», яке спочатку він наміряв назвати «Історією порожнього життя». Книга постала перед читачем як інший, незвичний Горький: із новою манерою письма, вражаючим розмахом у зображенні політичних і суспільних потрясінь, точними побутовими деталями та тонкою психологічною опрацюваністю характерів. Це роман про людей, які, за висловом автора, «придумали собі життя» й «придумали себе», і водночас — про Росію та її трагедію: Горький прагнув показати всі національні «ходинки», усі «гекатомби», принесені в жертву історії від кінця 1880-х до 1918 року.