П’єсу написано за мотивами незавершеного роману Ф. М. Достоєвського «Неточка Незванова». Місце дії — «тут і не тут». Час — минуле теперішнє. Неточці в п’єсі Семеновського незабаром виповниться сорок, і вона помітно побита життям. Із простору, позначеного автором як «не тут», до неї приходять вітчим — скрипаль Єфимов — та давно померла мати. Єфимов грає вальс Штрауса «Життя артиста», і перед нами миготять картини з його життя.
Драматург бере у класика лише вихідну ситуацію: маленька дівчинка з матір’ю та вітчимом-скрипалем у Петербурзі — в злиднях. І якщо Достоєвському цікава доля дитини, то Семеновському важливий вітчим Неточки. Історія талановитого скрипаля Єфимова стає для нього приводом до детального дослідження теми: чи достатньо в житті Артиста одного лише таланту, чи потрібен характер для прагнення до високої мети і в чому феномен обдарованості людини.
Дійові особи та виконавці:
Єфимов — Олексій Межений
Неточка — Ольга Агапова
Анна — Вероніка Львова
Інфернус — Павло Маркелов
князь Бархатів — Ігор Рудаков
перший чоловік — Юрій Коннов
оркестр князя — Олексій Кондрашев, Арсеній Плаксін, Олександр Сидоров
Вступне слово — Марина Багдасарян