— Це лише договірний шлюб, Сібіль. Я навіть не збираюся з нею спати, — роздратовано кинув Карим.
— Але ти сам казав, що для влади над їхніми землями тобі потрібен спадкоємець від неї… — майже плакала дівчина, відбиваючись від його рук.
— Не ревнуй до тієї чорної ганчірки. Я навіть її обличчя не бачив без никаба. Ця чортова свадьба з дівчиськом Зороха нічого не змінить. Ти — моя жінка, — він притис її до столу й прогнув.
Я ковтнула й крокнула в шатер.
— Що ти тут забула?! — кинув зневажливо крізь зуби, продовжуючи втовкмачувати свою коханку, Карим, — Весілля тільки завтра.
— Мені треба поговорити… — голос зрадницьки затремтів.
Завтра я стану дружиною жорстокого сирійця, який поставив мій народ на коліна, але мене він не… Я спалю твою душу, Карим Увейдат…
✽✽✽✽✽
Ця історія — трохи більше, ніж просто любовний роман чи філософська притча. Погляд на сучасність ззовні. Повернення до своїх коренів, пошук первісного «я». Прочитайте — і вилікуєтеся.
— Світ «Одержимих спадкоємців»
— Той самий Карим Увейдат
✽✽✽✽✽
Сучасний Схід
Справжні традиції
Трішки містики й легенд