Жіноче передчуття

— Поля! Що ти тут робиш? — чоловік переводить погляд із мене на дівчину. — Розмовляю з Алісою.

— Навіщо?

— В очах — злість. — Шукаю відповіді на запитання, які ти ігноруєш.

— І як? Знайшла? Я ж казав, ми просто співпрацюємо.

— Я вийду, — тактовно виходить за двері дівчина.

— Не заперечуй очевидного, Андрію. Тебе тягне до неї. Я бачила вашу переписку. І скільки б ти не заперечував, я не збираюся бути в ролі другої. Полюбив іншу — признайся. Не перетворюй мене на ненормальну, що бачить те, чого немає.

Ти закохався в неї?

— Мене захоплює. Але… я впораюся з цим потягом. Бо ти — моя сім’я. Ідеальна сім’я, двоє дітей, коханий чоловік, успішна справа. Усе змінюється, коли чоловік починає віддалятися від мене й поринати в свої думки. На всі запитання він винить втому й великий проєкт. Справжню причину проблеми я дізнаюся пізніше. Мій чоловік закохався в іншу й каже, що бореться з цим почуттям, щоб урятувати сім’ю.

Але я не готова бути тією, яку обирають головою. Хай обирає серцем.