У романах цього автора любов — це праця, це вірне служіння, це радість від можливості зробити щасливими улюблених, це відданість професії. І все справжнє, щире та людяне.
Суд триває. Так сталося, що й народні засідателі, й суддя — жінки. А підсудний — маніяк, який убив шість красунь. Не повинно бути для нього ні поблажливості, ні співчуття, та й вища керівна ланка наполегливо вимагає не тягнути з ухваленням обвинувального вироку. Але щось заважає трьом цим жінкам, які тримають у руках нитку долі, дати остаточне рішення. Суддя, директорка школи й розбещена донька академіка ніколи не зустрілися б у житті, але, об’єднані спільною відповідальністю, вони пішли проти загальноприйнятого шаблону й зробили не те, чого від них чекають.