Жінка з оксамитовою стрічкою на шиї

Повість «Жінка з оксамитовою стрічкою на шиї», також відома під назвою «Мертва голова», була написана в 1849 році й увійшла до збірника «Тисяча і один привид» — літературного збірника, що включає п’ять містико-пригодницьких повістей і новел Александра Дюма. Ці твори вперше публікувалися в паризькій газеті «Конституціоналіст». Збірник відображає інтерес автора до окультизму й до таємничих подій, які не піддаються раціональному поясненню. Вигадані сюжети переплітаються з фрагментами мемуарного й нарисового характеру.

Події повісті розгортаються в Парижі 1793 року. Час панування страху й жаху. У Франції править мадам Гільйотина. Але Париж лишається Парижем: запах крові в ньому змішується із запахом золота й жінок. Його звати Гофман. Він залишив Німеччину, пообіцявши своїй нареченій завжди залишатися їй вірним і ніколи не грати в азартні ігри. І ту, й ту присягу він порушує. Гофман знайомиться з прекрасною танцівницею Арсеной, жінкою з оксамитовою стрічкою на шиї, і пристрасно закохується в неї. Зрозумівши, що Арсена з тих жінок, яких приваблюють лише гроші, Гофман кидається в ігровий дім, закладає медальйон із портретом нареченої й, безперервно роблячи ставки на цифру 26, досягає великого виграшу. Він мчить до Арсени, щоб кинути все золото до її ніг. Гофман знаходить Арсену біля підніжжя ешафота, проводить із нею в готелі пристрасну ніч, а вранці виявляє в своєму ліжку замість прекрасної жінки труп із відрубаною головою. Доктор пояснює Гофману, що Арсену стратили ще вчора.

За виданням «Повне зібрання творів А. Дюма (батька)». Видавництво П.П. Сойкіна. Спб. 1900 р.