Жінка

У геріатричному відділенні лікарні в передмісті Парижа помирає літня жінка з хворобою Альцгеймера. Її дочка, письменниця Анні Ерно, намагаючись упоратися з втратою, береться за нову книгу, в якій розгортається історія однієї людської долі — жінки, що народилася в бідній нормандській родині ще до Першої світової війни й усе життя прагнула долати межі свого класу. «Думаю, я пишу про маму, тому що настав мій час народити її на світ», — пояснює Ерно свій задум, і в листі сцена за сценою вона проживає материнське життя аж до самого згасання, зупиняючись на окремих епізодах їхніх непростих стосунків із безпристрасністю біографа — і безутішністю доньки, яка лишилася наодинці з невосполнимою браком.