- Ну що ж, бачу, люба, ти знову задумалась про щось сумне. Геть від того смутку! Незабаром ми зіграємо найрозкішніше весілля, яке тільки бачив білий світ! Влаштуємо бенкет на весь світ! Але жодне весілля не буває без жениха. Сядь-но поки що — я покажу тобі кілька портретів», — як ні в чому не бувало продовжувала Колетт, тасуючи картки в руках, наче карти.
- Чиї ж, цікаво? — задала я риторичне запитання.
- Потенційних женихів, звісно. І не кривись такою міною — багато з них дуже милі. Декотрі добрі. Є й дурні, якщо хочеш верховодити.
Ну, звісно! Напевно, заздалегідь назбирала на кожного досьє.
- Принців і королів?
- Саме так, люба.