Дружина для вождя-дракона

Дівчину просто перед ним кинули. — Подарунок тобі, Істинний вождю! Дівственниця з Горaтама! — підлабузницьки сказав головний посол. Гор кинув погляд на дівчину, яка повільно підіймалася на ноги — явно боячись нової грубості. «Міська, не звикла до звичаїв кочовиків», — майнуло в нього в думках. Дуже гарна. Полонянка. Рабиня. Якщо він не прийме цей дар — бути їй спільною наложницею для воїнів чужого племені. Надто витончена, аби дістатися їм…

— Я приймаю ваш дар. Війни не буде, — байдуже кинув Гор. Спокійно спустився й підняв підборіддя рабині.

— Я знайду їй застосування. Ведіть її в мій шатер, — сказав він.