Жанета

Роман «Жанета» — один із найкращих романів емігрантського періоду письменника, останній великий твір Олександра Купріна. Герой оповіді — російський емігрант, старий професор Симонов, тихо, бідно, самотньо й безцільно доживає решту днів у чужому Парижі. Доля склалася так, що професор не зміг зберегти власну сім’ю, не зміг залишитися на Батьківщині. Позбавлений любові та спілкування з двома рідними доньками, які залишилися в Росії, куди шлях йому заборонено, професор щиро прив’язується до маленької сусідської дівчинки — дочки вуличної газетярки Жанети. Купрін описує зворушливу дружбу Симонова з Жанетою, якій професор щиро хоче допомогти зрозуміти красу світу. Та історія російського старого-емігранта й французької «принцеси чотирьох вулиць» закінчується трагічно: дівчинку вивозять із Парижа, і Симонов знову залишається сам. Роман написано й уперше опубліковано в 1932–1933 роках у паризькому журналі «Современные записки». Увійшов до однойменного збірника, виданого в Парижі в 1934 році.