Клавдія та Лариса виросли разом — доньки високопоставленого радянського чиновника. Клавдія, офіційна донька, отримувала від батька всю любов і привілеї: одяг, іграшки, подорожі на курорти. Лариса, його позашлюбна донька, постійно боролася за увагу та ресурси. Батько підтримував її, але вона усвідомлювала, що отримує лише залишки того, що діставалося Клавдії.
Лариса заздріла й прагнула заволодіти тим, що належало сестрі, включно з її шанувальниками. У деяких випадках вона навіть вдавалася до вбивства. Її заарештували й засудили до довічного ув’язнення, і сестри надовго втратили зв’язок одна з одною. Клавдія вже забувала про Ларису, але згодом у місті почалися аналогічні злочини, що змусили її знову згадати про сестру.