Захопливе поетичне дослідження, яке вводить у простір, де речовина торкається несвідомого.
Книга «Земля і мрії волі» відкриває башлярдівську дилогію про землю в циклі «Психоаналіз стихій». У центрі уваги — діяльні сни, що спонукають людину перетворювати матерію: міфологеми та образи гончаря й коваля; скелі та урвища як найдавніші фігури уяви; коштовне каміння та його зв’язок із глибинними шарами психіки; мінерали й метали як пам’ять і минуле планети.
Своє поетичне «розслідування» Башляр веде крізь тексти Вірджинії Вулф, Еліаса Льоннрота, Германа Мелвілла, І. В. Ґете, Ж.-П. Сартра, Александра Блока, Андрія Білого, Сергія Єсеніна та інших авторів.
«Речовина постає як прихована сила працівника. Земні речі повертають нам відлуння обіцяної енергії. Варто лише визнати за працею з речовиною її законний оніризм — і в нас прокинеться нарцисизм власної відваги».