Зелень камінь

19 год. 31 хв.

Мова російська

Автор Борис Ізюмський

Опис

Історичні повісті В. В. Ізюмського завжди цікаві. Він чудово володіє мистецтвом побудови гостросюжетних оповідей. З перших сторінок книги ви самі відчуєте цю межу таланту письменника.

Наполегливе осягнення справжньої правди життя, точність побачених деталей, реальність життєвих обставин у накопиченому матеріалі дозволяли Б. В. Ізюмському не поступатися правдою у своїх книгах.

Письменник Борис Васильович Ізюмський — людина дуже нелегкої, але цікавої й щасливої долі. Щастя письменника — його книги. Те, що Б. В. Ізюмський писав для дітей і дорослих, легко й надовго знайшло дорогу до сердець і душ читачів. Книги його мають одну незаперечну перевагу — вони цікаві. А цікаві вони тому, що написані талановитою, широко освіченою людиною, яка точно й глибоко знала те, про що пише.

Показово й звернення письменника до тем російської історії. Професійний історик, знавець справжніх документів, він знав мову своїх історичних персонажів. І знову — подорожі до місць подій. У Києві, Новгороді, Тамані він уважно вивчає збережену старовину, вживається в ту епоху, про яку має намір писати.

Повість «Тимофей з Холоп’ї вулиці» переносить нас із південних окраїн Русі на північ — у Новгородську віча республіку. Республіку? Новгород також роздирали жорстокі суперечності між багатою знаттю й трудовою біднотою. У боротьбі з німецькими псами-рицарями новгородці виступили згуртованою й незламною стіною. Але люди з поля бою розійшлися — і соціальні чвари спалахнули з новою силою. І як важко було правдолюбцю й грамотуєві Тимофею з Холоп’ї вулиці сказати й зберегти у своїх записах для нащадків повну правду про те, як насправді жили новгородці у своїй «республіці».

І нарешті «Ханський ярлик». У цій повісті письменник намагається художньо осмислити справи московського князя Івана Даниловича Калити, що ще за часів татарського ярма зробив сміливу й, можливо, не зовсім безуспішну спробу збирання єдиної Русі навколо ще зовсім молодої Москви. Ні, цей московський князь аж ніяк не ідеальний, і все ж його дії — далеко не завжди бездоганні — сприяють зародженню нової Російської держави. Такою є мудрість історії.

Зміст:

01. "Зелень камень"
Повість про часи воцаріння Анни Іоанівни...

02. "Соляний шлях"
Перша повість про Євсея Бовкуна. Разом із ним, слідом за обозом чумацьким, ми пройдемо в Крим по сіль, станемо свідками жорстоких сутичок половців із російськими людьми...

03. "Місто за лукомор’ям"
Незалежний і гордий Євсей, шукаючи порятунку від кабали боярина-живодера Путяти, тікає в дике, але тоді вільне Подоння. Тут волелюбна голота з усіх кінців Русі засновує нові російські поселення...

04. "Тимофей з холоп’ї вулиці"
Події цієї повісті розгортаються на півночі Русі, в Новгородській віча республіці...
Республіці?! Новгород також роздирають жорстокі суперечності між багатою знаттю й трудовою біднотою. У боротьбі з німецькими псами-рицарями новгородці виступили сплоченою й незламною стіною. Але люди розійшлися з поля брані, і соціальні чвари спалахнули з новою силою. І як важко правдолюбцю та грамотуєві Тимофею з Холоп’ї вулиці сказати й у своїх записах зберегти для нащадків повну правду про те, як насправді жили новгородці у своїй «республіці»...