Зебра смугаста

17 год. 25 хв.

Мова російська

Читець Євгеній Колосов

Опис

Чим вище ми піднімаємося сходами років, тим далекозорішими стаємо, тим більше простору охоплює наш широкий погляд. Натомість окремі деталі стають дрібнішими, незрозумілішими, а подробиці — невловимішими. Треба одягати окуляри.

Але є люди, чиї очі не тьмяніють від часу, і вони без будь-яких лінз бачать минуле, зберігаючи в пам’яті безліч імен, назв, фактів, дат. Такою здатністю вразив автора цієї книги його сослуживець Євгеній Зайдман. Протягом багатьох вечорів за чашкою кави чи кухлем пива він розповідав йому про себе.

Виявилося, що не лише слідчий карного розшуку і резидент іноземної розвідки можуть похвалитися незвичайними подіями свого життя. На переломах долі прості смертні теж потрапляють у круті повороти, зигзаги; їхній життєвий шлях сповільнюється складними підйомами й небезпечними проваллями.

Лише треба придивитися, згадати, осмислити й розповісти про роки, що минули.

І подумати, чому, долаючи пішки труднощі смугастого зебрового життя, не помінив її на шахівницю, не пробрався з пішака в офіцери, не ходив човном, не їздив конем.