Тут гуляє овеча смерть

Забути той жах із пам’яті було неможливо: як Аркашка не старався, як не ховав голову під подушку — перед очима скакав моторошний Вівчий Смертельний Привид… У вухах стояв скрегіт її кісток. Невже виснажлива літня спека викликала цю жуть до життя — і тепер, щойно білий привид пробіжить повз загони з вівцями аж до сходу місяця, будуть гинути ні в чому не винні тварини? Страх, смертельний страх, опустився на степову долину. І як дізнався Аркашка, лиш один спосіб позбутися костлявого примари. Але хто наважиться це зробити? Може, тітонька Тетяна — степова відьма? Або… він сам?..