«Зайчик із бурштиновими очима» — музейна книжка; і головні герої тут — предмети: фігурки нецке, архівні сховища, гвинтові сходи. Але, на відміну від класичних музеїв, тут немає табличок «руками не чіпати» — навпаки.
Книга де Вааля — суцільний тактильний текст. Автор розповідає історію своїх предків через їхні колекції, перегортаючи експонат за експонатом — бережно й обережно, — так само, як ми перебираємо бабусині-дідівські речі на горищі, витираючи пил з орнаментів і шарудячи щільним жовтим папером. Різниця лише в тому, що сам де Вааль риється не на горищі свого дому, а в чертогах історії — в архівах братів де Гонкур, Марселя Пруста, Клода Моне та багатьох інших письменників і художників, із якими дружили його діди та прадіди (Шарль Ефруссі, прадід автора, був прототипом прустівського Сванна).
Ярий колекціонер, де Вааль настільки прискіпливий, що зумів простежити весь шлях своїх фігурок-нецке з Японії до Франції, у XIX століття, згодом — до Відня XX століття; далі — крізь колючий дріт 1930-х і 1940-х років, коли фігурки були врятовані від коричневої чуми завдяки сміливій дівчині — і далі-далi крізь час, усе ближче до читача.
Для кого ця книга
Для всіх, хто захоплюється біографіями неординарних людей і сімейними сагами
Для поціновувачів історії ХХ століття
Для тих, хто хотів би дізнатися про повсякденне життя Європи на початку століття, під час Першої світової війни та в 30-х роках