Часу не існує. Ми проходимо крізь час, і він залишає рани в нашій душі. Цивілізація… вона перетворює наше життя, роблячи його комфортнішим. А що відбувається з нашими душами? Чи стають вони щасливішими з часом і в більш облаштованому житті, чи ж рани, отримані в дитинстві й протягом життя, не затягуються, заважають нам жити та знаходити щастя й гармонію зі світом?