Цим твором хочеться поділитися з кількох причин. По-перше, це просто добра література. По-друге, це унікальний історичний документ.
По-третє, це можливість познайомитися з дивовижною людиною.
В архіві Любові Мойсейовни Горовиць-Власової, точніше в єдиному збереженому томі з її особистого рукописного архіву, цей текст значиться просто під номером 182.
Ми стали називати його за жанром: «Записки земського лікаря». Цей жанр доволі широкий і багатьом авторам дав дорогу в літературу. Любов Мойсейовна вибрала науку й досягла в ній видатних успіхів, залишивши літературу для «внутрішнього користування».
Щоправда, серед сотні її наукових і навчальних праць відомості набуде «Бактеріада» — підручник з мікробіології у віршах. Але це станеться чверть століття потому, коли вона стане відомим ученим, професором.
А зараз 1902 рік. Молоденька дівчина, щойно закінчила паризьку Медичну школу й відхилила пропозицію Мечникова лишитися працювати в Пастерівському інституті, повертається на батьківщину та отримує свою першу самостійну посаду — земського лікаря в м. Кириллові, тоді Новгородської губернії, нині — Вологодської області.
Передмову читає Сергій Перовський.