Записки Відока, начальника Паризької таємної поліції
10 год. 48 хв.
Мова
російська
Автор
Ежен Франсуа Відок
Автор
Ежен Франсуа Відок
Читець
Сергій Чонішвілі
Читець
Сергій Чонішвілі
Опис
Ежен Видок — один із перших приватних детективів, начальник управління національної безпеки Франції. «Записки Видока» — правдива історія життя цієї дивовижної людини, яка вплинула на майбутнє кримінального розшуку. Перепробувавши безліч професій, Видок не раз опинявся в тюрмі, тікав і знову опинявся за ґратами — за що його прозвали «королем ризику» і «оборотнем».
У 1799 році Видок знову втік із тюрми й протягом 10 років жив у Парижі. Його шантажували колишні співв’язні, і він зробив рішучий крок: вирушив до поліцейської префектури Парижа й запропонував свої послуги. У 1811 році він створив особливу бригаду з колишніх кримінальників за принципом: «Тільки злочинець може перемогти злочин».
У чималій мірі саме тому навколо його контори ходили погані чутки, хоча це не заважало йому користуватися розташуванням керівництва. Бригаді дали назву «Сюрте» («Безпека»). Після остаточного відходу їхньої поліції у 1833 році він організував «приватну поліцію» — власне «Бюро розслідувань» (перше у світі). Видок вважається одним із перших професійних приватних детективів. Вершиною його кар’єри стала посада канцелярії міністра закордонних справ і фактичного керівника уряду А. Ламартіна під час революції 1848 року.
У 1799 році Видок знову втік із тюрми й протягом 10 років жив у Парижі. Його шантажували колишні співв’язні, і він зробив рішучий крок: вирушив до поліцейської префектури Парижа й запропонував свої послуги. У 1811 році він створив особливу бригаду з колишніх кримінальників за принципом: «Тільки злочинець може перемогти злочин».
У чималій мірі саме тому навколо його контори ходили погані чутки, хоча це не заважало йому користуватися розташуванням керівництва. Бригаді дали назву «Сюрте» («Безпека»). Після остаточного відходу їхньої поліції у 1833 році він організував «приватну поліцію» — власне «Бюро розслідувань» (перше у світі). Видок вважається одним із перших професійних приватних детективів. Вершиною його кар’єри стала посада канцелярії міністра закордонних справ і фактичного керівника уряду А. Ламартіна під час революції 1848 року.
100%
01:37
01
10:08
02
45:00
03
24:09
04
26:36
05
24:59
06
36:02
07
44:31
08
18:56
09
37:23
10
32:07
11
11:49
12
09:04
13
11:20
14
20:49
15
29:31
16
31:02
17
13:17
18
27:04
19
06:07
20
20:32
21
34:26
22
19:16
23
13:32
24
14:01
25
11:44
26
03:40
27
08:32
28
08:40
29
08:15
30
05:12
31
06:09
32
02:52
33
04:46
34
08:24
35
05:15
36
11:46
37
