«Записки з підпілля» Ф. М. Достоєвського — це дивовижний твір, що відкриває найсокровенніші думки людської душі. У «Записках» головний герой, загнаний у глибоке «підпілля» самотності, безнадії, песимізму та безвір’я, намагається розкрити душу й розібратися в собі, пізнати навколишній світ і зрозуміти його. При цьому образ головного героя вимальовується подвійним, парадоксальним, нелогічним.