Записки безпогонника

Книга «Записки безпогонника» публікується вперше. Вона про Велику Вітчизняну війну 1941–1945 років, у якій учасником був С. М. Голіцин — топограф і письменник, який став військовим будівельником, — з липня 1941 року. Він будував оборонні споруди, мости, залізні й автомобільні дороги під Москвою, Воронежем, Сталінградом, Черніговом і Бобруйськом, у Польщі та Німеччині. Після закінчення війни відновлював Варшаву та Гомель. Демаобілізований наприкінці 1946 року.

Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За оборону Москви», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні». Військового звання не мав.

«Записки безпогонника» — книга особлива. Це правдива хроніка чотирьох років війни з докладними деталями подій, учасником яких став суто цивільний 32-річний батько сімейства. Війна показана з усіма її жахами, безглуздістю, похмурими буднями, маленькими людськими радощами, з її важкою працею...

Письменник, князь Сергій Голіцин (1909–1989) добре відомий чудовими творами для дітей, а його книга «Сказання про Руську землю» неодноразово перевидавалася й входить до шкільної програми. Запропоновані читачеві «Записки безпогонника» — останній твір Сергія — це книга про Велику Вітчизняну війну. Автор, військовий топограф, пройшов вогненними шляхами від Коврова до поваленого Рейхстагу. Написана щиро, чудовою російською мовою, з любов’ю до друзів і співслуживців. Широкий кругозір, спостережливість, талант оповідача забезпечать, на нашу думку, цим мемуарам найбільш гідне місце в вітчизняній літературі «про доблесть, про подвиги, про славу».