Замкнений у пастці

Федір майже не знав свого батька: батьки давно розлучилися. Якось, бажаючи розібратися в собі й розпочати нове життя, він вирішив його відвідати. Мати всіма силами намагалася відмовити сина від поїздки — у неї було погане передчуття, але хлопець не послухав її умовлянь і все-таки сів у поїзд.

Спочатку нічого не віщувало біди: звичайне купе, доброзичливі попутники. Але потім поїзд почав лякати Федора: сусіди несподівано змінилися, склад не робив зупинок, а провідник похмурного вигляду заборонив йому виходити з купе. Намагючись з’ясувати, що відбувається, Федір дізнався, що поїзд їде в невідомому напрямку, у складу немає машиніста, і ніхто не може зійти зі своєї волі. У жахливого поїзда немає кінцевої станції, і лише провідник знає, коли й де закінчиться дорога для кожного пасажира.

Книжка також виходила під назвою «Пасажир власної долі».