Заміж за варвара, або Черниця на виданні

Невинну дівчину, вихованку монастирської школи, нарешті посватали як дружину. «Щастя є!» — подумала вона, стягуючи ненависну робу й збираючись у дорогу.

«Чудова пара», — вирішив варвар, могутній повелитель кенарійського народу, погоджуючись допомогти в війні правителю сусідньої країни. — «Скромниця і сина народить, і під ногами не заважатиме».

Як же сильно вони помилилися, уявляючи майбутнє спільне життя! Але справу зроблено, і угоду укладено. Хакар і Дарна, повінчані в Храмі Двуликого, вирушають у дорогу, навіть не здогадуючись, який крутий ви́ворт приготувала доля, кинувши їх у обійми одне одного.