У цій книзі М. Гоголєв лишається вірним своїй темі — долі держави в складний, болісний час зміни суспільних формацій і звичного укладу життя. Визначальним для прози є інтерес до доль простих людей. Зміст цієї книги не може не хвилювати жодного читача, якому небайдужо, що відбувається в нашій країні, бо серце автора теж не байдуже до людей, що оточують його, до всіх нас. Так, читання потребує роботи душі, але це буває завжди, коли читаєш суворі й чесні книги. Крім того, в книзі вміщені запам’ятовувані оповідання-замальовки про природу та її мешканців.