Єгор — головний прокурор міста. Алёна — сирота, яку спіймали на крадіжці їжі. Йому терміново потрібна сім’я, а їй — опіка над племінницею. Вона проти, але його девіз — «бачу ціль, не бачу перешкод».***
— От як виходить. Через десять хвилин опіка забере дитину, а ти вирушиш у слідчий ізолятор. Але в мене є альтернативна пропозиція.
— Я з вами спати не буду!
— Твої сумнівні принади не в моєму смаку, солоденька. Слухай і запам’ятай. Для всіх ти — моя дружина, а Катя — моя дочка, яку ти зухвало й безсоромно сховала від мене.
— Вона не ваша дочка! — вона підвелася з обурення.
— І я Сладкова, ніяка не солоденька, а для вас — лише за ім’ям і по батькові, Алёна Павлівна!
— Неправильно. Не Сладкова, а дружина Драконова. Це твоє нове прізвище, Алёна Пална. І Каті теж. Сподіваюся, ти запам’ятала нашу легенду?
Незважаючи на моє обурення, цей тип з хапає мене за лікоть і тягне в кабінет, де нас уже чекав представник із ЗАГСу.