Сонце, що заходить

Події відбуваються в середині 1940-х років — на тлі військової поразки Японії та руйнування старих соціальних і моральних устоїв. У центрі оповіді — зубожіла аристократична родина, кожному з трьох членів якої уготовано тернисту життєву стежину. Мати чекає на невиліковну хворобу. Син Наодзі занурюється в розбещеність; розлад у стосунках із навколишнім світом, тотальне розчарування та депресія приведуть його до самогубства. Дочка Кадзуко переживає випробування незвично тяжкою працею; а підсумком дивного любовного зв’язку з занепалим письменником Уехарою стане набуття нової, «революційної», моралі.