Занепад Європи

Головний твір Шпенглера «Занепад Заходу» — одна з небагатьох книг, що зберігає стійку здатність викликати безперервні суперечки й глибокі роздуми. У межах своєї концепції певного життєвого циклу будь-якої культури автор говорив про неминучу, на його думку, дегуманізацію європейської культури, про зростаюче панування техніцизму, який перероджує її в цивілізацію зі заміною творчості й розвитку безпліддям та окостенінням. Ця книга користувалася величезною популярністю в широкої публіки, однак учений світ зустрів її, так би мовити, «в багнети»: історики відкидали шпенглерівський метод і постійно викривали його в спотворенні фактів.

На початку 1920-х ці книги буквально шокували світову громадськість неординарністю погляду на закономірності історичного розвитку людства, адже автор заперечував не лише усталену концепцію прямолінійного прогресу, а й еволюційну теорію Дарвіна. За Шпенглером, єдиної спільнолюдської культури немає і бути не може, а розвиток людства відбувається в межах локальних культур, яких автор виокремлює вісім плюс та, що зароджується, російсько-сибірська. Твір Шпенглера аж ніяк не втратив актуальності, адже названі концепції й досі панують у світі.