У своїй книзі автори Роберт Бьювэлл і Грем Хенкок показують безпрецедентний результат історичного та наукового розслідування, яке включало в себе витончену комп’ютерну імітацію давнього зоряного неба з метою розгадати код тисячоліть, у якому укладено монументальне послання… Хранитель древніх таємниць, охоронець буття… Тисячоліттями Великий Сфінкс дивиться на схід; його очі вчитуються в вічність, читаючи зоряні послання, давно забуті людством. І сьогодні, коли наша цивілізація наближається до кінця великого циклу, ці послання наполегливо вимагають розшифрування… Геологія та археоастрономія показали, що Сфінкс із тілом лева, імовірно, значно старший, ніж вважають єгиптологи. Ще в XIX столітті ця велика пам’ятка Єгипту була по шию засипана піском. У цей час його тіло не зазнавало вивітрювання, однак, як виявилося, сильно постраждало від ерозії. Чи не спричинена ця ерозія чимось іншим, аніж вітер? Колись, за «життя» Сфінкса, у пустелі йшли сильні дощі? Що знаходиться в прямокутній камері, яку сейсморозвідка “нащупала” в скельному ґрунті глибоко під лапами Сфінкса? Що приховано за таємничими дверцятами, які недавно виявили в кінці досі не дослідженого штрека в глибині Великої піраміди? Тепер ми також знаємо, що три піраміди в Гізі — не гробниці фараонів, як вважалося раніше. Вони утворюють точну мапу, де три зорі Пояса Оріона втілені в 15 мільйонах тонн каменю. Чи не є ми свідками “знайомства” людства з долею — але не в майбутньому, а в далекому минулому, причому в конкретному місці та в конкретний час? То що ж намагається повідомити нам Сфінкс?..