Певна корпорація знаходить спосіб заморожувати людей аж до часів, коли їх можна буде зробити безсмертними — у другому житті, через сто років, два… колись. Уся людська мить фактично зводиться до облаштування свого «другого» існування: до купівлі собі місця в кріо-камері та накопичення коштів для майбутнього безсмертя. Звідси одразу постає питання: навіщо людям друге життя, а тим більше безсмертя, якщо вони не навчилися радіти йому в першому? Проте люди й далі скуповують марки, нерухомість та всіляку дрібноту — лише для одного: для майбутнього процвітання… і ніхто не замислюється — а навіщо таке безсмертя потрібне? ..