За зачиненими дверима

Дві жінки — мати і дочка. Дві історії терпіння та вміння примирятися з утратою. Чоловік у їхній родині може бути лише онуком і сином, зате йому цілком віддані виснажені, замучені серця. Леонід, увесь час оточений жінками, відчував і розумів їх, як ніхто інший. Жіноче кохання живило його, давало надію й сили жити. І він шукав його в кожній жінці, що траплялася йому на шляху, йому завжди було замало.

Коли дружиною Лені стала Наталія, скромна театральна костюмерка, його близькі прийняли її неласкаво, але змушені були змиритися. Наташа була чудовою дружиною в усіх відношеннях, а чоловік зраджував їй: його відвертало від її ідеальності. Але він мовчки ніс свій хрест, доки на його шляху не з’явилася яскрава, харизматична Соня…

Це історія про жіноче довготерпіння і бажання володіти однією, цілком і повністю — про простоту та підступність, які іноді йдуть рука в руку.