Напевно, найнеcпричиннішим із усіх хрестових походів Середньовіччя до Святої Землі був Дитячий хрестовий похід (1212 р.).
Правда, з точки зору італійського історика Джованні Мікколі слово, яким в джерелах називають учасників походу, перекладається радше як «хлопці», а не «діти». А підлітки 13–14 років у ті часи вважалися вже молодими чоловіками — воїнами.
Натомість французький вчений-медієвіст Поль Альфандері в книзі «Християнство та ідея хрестових походів» припускає, що Дитячий хрестовий похід є вираженням середньовічного культу Невинних — свого роду ритуалу жертвопринесення, коли Невинні віддають себе заради блага християнського світу.
Цілі Дитячого хрестового походу досягнуто не було: ніхто не зміг дійти до стін Єрусалима. А багатьох юних учасників спіткала найсумніша доля.