Ярмарок марнославства

Сам автор назвав свою найкращу роботу «Ярмарок суєти» романом без героя. Він протиставив цей роман усім канонам класичної англійської літератури свого часу, де передбачався яскраво виражений головний герой, який діє з ясних спонукань. Теккерей вважав, що значно цікавіше вивчати й описувати зло, а не добро; вади й дріб’язковість, а не чесноту — і тим самим викривати дріб’язковість і потворність через різноманіття дійових осіб, кожна з яких мала неповторний портрет і характер. Художні прийоми Вільяма Теккерея перегукуються з роботами Чарльза Діккенса, і водночас він безжальний у сатиричному зображенні людей, чия поведінка нерозривно пов’язана з пороком.