Яскравість

Мене звати Нія, мабуть.

Я прокинулася біля озера. Без минулого, без пам’яті. Відчуваючи, як реальність тут тоншала, ніби стара тканина, і лише я могла розгледіти те, що приховане під нею. На тому березі височів маєток. Плоть від плоті каменю. Я бачила його — інші не бачили. Сірі вежі. Вікна — темні провали. Це місце знало мене. Покликало. Обіцяло відповіді й загрожувало небезпекою...

Нестандартне фентезі з елементами психологічної драми. Нелінійний сюжет, розказаний від першої особи: голоси героя й героїні сплітаються в історію про втрачену пам’ять, призначення та темну силу, що не прощає помилок.