— Я тебе купую, — в очах Влада розлився знайомий арктичний холод.
— Я не річ,
мій голос тремтів, але я вперто підвела підборіддя.
— Не обов’язково бути річчю, щоб продаватися, Ліно. Усе вже вирішено,
— він знизав плечима — і повторив із сталевою твердістю:
— Я тебе купую.
Я втратила чоловіка три роки тому, і весь цей час не жила — існувала. А коли все ж наважилася повернутися до життя, зустріла чоловіка, один-в-один схожого на мого чоловіка. В його очах — лід, у голосі — ненависть. Я не знаю, чи він повернувся з потойбічного світу, зате розумію, що ця людина хоче лише одного — помститися мені.
Але за що?
Для обкладинки використано ліцензійний исходник AdobeStock 182440618.
Містить нецензурну лайку.