І я ж майже повірила, що більше нічого не станеться. Що стакан болю випили, відставили, і тепер на мене чекає тихе, непомітне існування в самоті. Але доля вирішила інакше: вирвала мене з куточка порятунку й повернула туди, від чого я тікала весь цей час. І тепер я знову іграшка в чиїхось руках, і врятувати мене може лише один чоловік. Той, який мене любив. Той, кого я зрадила.