Я (не) тебе. Частина 2

Починаючи життя з чистого аркуша, не варто розслаблятися, думаючи, що все погане вже позаду. Спалюючи мости, не забудьте здмухнути попіл. Інакше варто лише оступитися, як минуле жорстоко вторгнеться в майбутнє. Є такі таємниці, яким не слід довіряти нікому. І одного разу, довірившись найріднішим, не забувайте: стіни мають вуха. Я припустила рокову помилку — і тепер те, чого я боялася найбільше, вривається в моє життя.

Ненависть, яку роками присипляли, прокидається з шаленою силою. Настільки сильна, що туманить очі й дурманить розум. Іноді вона збиває з пантелику, не даючи сприймати реальність. А ненависть, переплетена з любов’ю, — страшна хвороба, від якої в мене немає ліків. Я думала, що більше ніколи не страждатиму, але виявляється, що все тільки починається… Містить нецензурну лайку.