— Чому ти не сказав мені, що в тебе є наречена? — я дивлюся прямо в його очі, від погляду яких втрачала розум. Але тепер у них лід. Лід, від якого все стискається всередині, а кінчики пальців тремтять. І я ховаю руки за спину.
— А що це змінило б? — хрипко вимовляє голос, від якого по тілу біжать мурашки.
— Усе, — ледь чутно прошепочую, і проковтнути не можу. Ком у горлі. Колючий і висушуючий до самого нутра ком.
Ні. Я зможу. Я буду сильною. Я повинна…
— Тепер ти знаєш, — з легенькою усмішкою каже Арам. — Ти перестанеш мене любити, Еллі?
— Ні, — відповідаю, дивлячись йому прямо в очі. — Але я не стану ділити тебе…
Він подарував мені рай. І він же кинув мене в пекло. Це людина, яку я любила більше за життя. І це людина, яку я ненавиджу більше за всіх. А ще він батько мого малюка, але зрадник ніколи не дізнається про сина.