Хан Ган, лауреат Нобелівської премії з літератури 2024 року та володар Міжнародної Букерівської премії за твір «Вегетаріанка», написала роман «Я не прощаюся», який став бестселером і здобув французьку літературну премію Медічі за найкращий зарубіжний твір. Сюжет роману ґрунтується на трагічній історичній події, пов’язаній із придушенням повстання на острові Чеджу південнокорейською владою в 1948–1949 роках, коли мешканці протестували проти розділу Кореї. Унаслідок цих подій загинуло від 14 до 30 тисяч людей. Уперше книга вийшла російською мовою.
У центрі сюжету — письменниця Кьонха, яка за проханням своєї подруги Інсон вирушає на острів Чеджудо, щоб урятувати птаха. Але сніжна буря викликає у Кьонхи сумніви, чи встигне вона прибути вчасно та чи виживе за суворих умов. Вона ще не знає, з чим зіткнеться в домі подруги. Дядько Інсон зник після масового вбивства мирних мешканців у 1948 році, а її мати подорожує країною, не бажаючи змиритися з його зникненням.
Це історія про трьох жінок, чиї долі переплетені невидимими нитками пам’яті. Вони наполегливо зберігають зв’язок із тими, кого вже немає. Роман торкається тем смерті й життя, стійкості й болю, а понад усе — безумовного кохання та розуміння, що кохання й скорбота вічні.