Я (не) люблю свою дружину

— Рітка, глянь, якою Уляша стала… сексуальною! — я не можу стримати вигуку, коли бачу доньку подруги.

Вона їздила вчитися на три роки, і ось повернулася кілька місяців тому.

— Ага. Сексуальна. І вагітна від тата, — спокійно відповідає Рита.

Я так і завмираю, коли моя доросла донька продовжує:

— Вже четвертий місяць, здається. Вони стали спати майже одразу, як Уля повернулася.

Рітка кидaє на мене швидкий погляд і занурюється в цікавіше заняття — дивиться щось у телефоні.

— І ти так спокійно мені про це говориш? — видавлюю з себе.

— Ну так, — вона знизує плечима. — Папа ж уже всім розповів, що ти його не любиш. Тож це очікувано.

❁❁❁❁❁

Майже тридцять років від дня знайомства, срібне весілля за плечима й новина, яка мене вбила. Чоловік спить із малолітньою, і в них скоро народиться дитина.

Але мені боляче ще й тому… що наша з Юрою донька поставилася до зради батька зовсім спокійно. І навіть підтримала його в усьому…