Я намалюю симфонію неба

Після трагедії на озері Альбіна впадає в депресію й перестає малювати: у кожному ескізі вона бачить страшне обличчя дитини, яка потонула на її очах. За порадою подруги вона вступає до кулінарного технікуму. На практиці знайомиться зі Стасом — талановитим піаністом і композитором, який після аварії втратив здатність писати музику. П’ятирічний син Стаса, Єгорка, як дві краплі води схожий на потопленого хлопчика. Поступово Альбіна й Стас розуміють, що їхня зустріч не випадкова.