Марсель Панкрато́ва ненавидить своє ім’я й просить називати її просто Машею.
Після смерті батьків їй довелося вчитися жити заново — і в неї це непогано виходило.
Поки вона не зустріла його — Пижона в рожевій сорочці.
Життя дівчини перевернулося з ніг на голову, а заодно влаштувало таку ж танцювальну метушню з долями тих, хто опинився поруч.
Марселю належить полюбити своє ім’я, навчитися довіряти чоловікам, здобути Любов. А потім — кинути все й вступити до Університету міста Бордо, боротися з харасментом і… спробувати стати щасливою.
Чи зможе руда Марсель навчитися ще й прощати?