— Я купив тебе. Дорого.
— Від низького тембру мороз іде поза шкірою.
— І тепер ти робитимеш усе, що я скажу.
— Я людина, а не річ, — горло пересихає від страху.
— Річ.
Чоловік переводить на мене важкий хижий погляд.
— Як і твоє розкішне плаття. Як і твоя корона. І тепер ти теж. Мені, звичайній студентці, неймовірно пощастило потрапити на конкурс краси. А перемогти я й мріяти не могла. Але коли прожектори згасли, а оплески затихли, я дізналася: балом керує одна людина — Дем’ян Обласов, про якого ходять жахливі чутки. І тепер він вважає, що я теж належу йому.