Любов і бідність — яскраві, сильні емоції, які в нашому світі вважають хворобою; лицемірна мораль суспільства, що не бажає визнавати: любов не залежить ні від статі, ні від віку, ні від інших умовностей. Самотність яскравої особистості… Дружба й взаємна підтримка, яких так хочеться мати в цьому жорстокому світі…
Роман «Я буду чекати» змушує замислитися про багато чого, але головна його думка в тому, що спроби жити за розрахунком завжди закінчуються ні з чим. Що ця удавана «правильність» — найкоротший шлях у пекло. Що смерть варта того, щоб жити, а любов — того, щоб чекати.