Як уже колись робив автор Ілля Штемлер, створюючи твір «Поглянь на дім свій, мандрівнику», він досяг несподіваного ефекту. Дивовижно корисна книга. Книга «Поглянь на дім свій, мандрівнику» з’явилася як підсумок подорожі землею Ізраїлю. Вона сповнена життєдайною силою піднесено емоційного. Це дуже особистий розповідь про людей, які волею емігрантської долі опинилися в давній і юній країні. Увесь позитивний заряд від прочитання так і хочеться витратити на якісь подвиги.
«А не так давно я знову бачив Шестинського в Передєлкіно. Подарував йому свою повість — результат двомісячного перебування на землі Господа Бога, в державі Ізраїль — «Поглянь на дім свій, мандрівнику». Олег прочитав і образився, розгледівши в повісті те, чого там не було. Вирішив, що я намагаюся сховати Ісуса Христа у його босоноге дитинство, яке минало в Назареті, забрати Ісуса в людства, залишити його назавжди юдеєм. Ось такий, мовляв, пафос повісті. Я думав, що Олег жартує, але, на жаль, він був серйозний до смутку й сказав важливо: «Я все життя був віруючим християнином!» (що мене здивувало — щось я не помічав його у Вратах Божих на землі), але тут же додав переконливо: «Мисленно!»
Я розвів руками…» І. Штемлер