У своєму останньому завершеному романі «Поглянь на арлекінів!» (1974) автор «Дару», «Лоліти» та «Ади» звертається до теми таємничого впливу любові на мистецтво. З небувалим азартом і дотепністю в своїх дзеркальних мемуарах Набоков перетворює власну біографію на вимисел, бурлеск і арлекінаду, відправляючи свого героя — знаменитого російсько-американського письменника Вадима Вадимовича N. — у довгу й сповнену негараздів мандрівку, яка обіцяє йому в кінці життя здобуття справжнього кохання, реальності та щастя.
Роман виходить у перекладі Андрія Бабікова і супроводжується післямовою, коментарями та додатковими матеріалами, що висвітлюють історію його створення.