Новий роман Сергія Самсонова — відновлений «вестерн», написаний на межі історичної достовірності, масштабна епопея про корені насильства й зла в російському характері та людській природі, про руйнівність влади й порятунок у коханні, про утопічну мрію й про кров, яку за неї доводиться платити.
Громадянська війна в Росії стала чорною сторінкою в історії величезної країни. За кілька років, за різними оцінками, загинуло від десяти до сімнадцяти мільйонів людей. А два мільйони назавжди покинули країну, бо не поділяли поглядів нової влади.
Сергій був іще зовсім молодим, коли на його рідну землю прийшла війна. Хоче він цього чи ні, йому судилося стати частиною цього протистояння і навіть відіграти в ньому не останню роль. Він бачив, як революція й війна змінюють людей: як звичайні вахмістри стають аристократами, як солдати вибиваються в офіцери — лише шануючи командирів і сліпо виконуючи їхні накази. Але це не його шлях. Він — чекіст-одинак, якому з кожним днем дедалі складніше розібратися, де закінчується добро і починається зло. Якщо так піде й далі, до кінця війни не залишиться ні чорного, ні білого. Лише порожня сірість, що пахне кров’ю й порохом. Він не має цього допустити!