Літературний дебют, який приніс авторці, журналістці Емі Ліптрот (нар. 1984), премію Вейнрайта за найкращу книжку про природу за 2016 рік і премію британського Пен-клубу за найкращу автобіографію (PEN Ackerley Prize) за 2017-й, — це історія про втечу з гомінкого Лондона на припливні луки островів Оркней. Викладена у формі відвертого щоденника, вона документує знаходження героїнею-оповідачкою саму себе через боротьбу з хибними прив’язаностями (сигарети — кока-кола — стосунки — інтернет), які прийшли на зміну міському досвіду з алкоголем і наркотиками. Колись юна Емі покинула віддалений острів архіпелагу на північному сході Шотландії, щоб завоювати столицю королівства, поповнивши легіон фрилансерів творчих індустрій. Тепер вона здійснює подорож назад, паралельно відкриваючи дику міць Атлантичного океану та примиряючи минуле з теперішнім. Те, що почалося як вимушена самоізоляція, обернулося народженням нового життя. Книга стала помітною подією в сучасній британській прозі, породивши моду на напівзабутий куточок шотландського узбережжя.