Літературний дебют, який приніс авторці, журналістці Емі Ліптрот (нар. 1984), премію Вейнрайта за найкращу природничу книгу 2016 року та премію британського PEN-клубу за найкращу автобіографію (PEN Ackerley Prize) за 2017-й, — це історія втечі з галасливого Лондона на припливні луки Оркнейських островів. Викладена у формі відвертого щоденника, вона фіксує, як героїня-оповідачка знаходить себе, долаючи хибні прихильності (цигарки — кока-кола — стосунки — інтернет), які прийшли на зміну міському досвіду з алкоголем і наркотиками. Колись молода Емі покинула віддалений острів архіпелагу на північному сході Шотландії, щоб завоювати столицю королівства, поповнивши легіон фрилансерів креативних індустрій. Тепер вона здійснює подорож назад, відкриваючи по дорозі дику міць Атлантичного океану й примиряючи минуле з теперішнім. Те, що почалося як вимушена самоізоляція, обернулося народженням нового життя.
Книга стала помітною подією в сучасній британській прозі, породивши моду на напівзабутий куточок шотландського узбережжя.