В'язниківський самодур

Михайло Миколайович Волконський, будучи сам із вищого світу, прекрасно знав усі чесноти й негативні риси представників свого стану, що й відобразив у цьому авантюрному романі. Князь Каравай-Батирський, вважаючи, що бути одним із багатьох придворних — нижче його гідності, від’їжджає до свого маєтку, щоб правити. Перетворивши його на подобу палацу, а своїх сусідів і холопів — на наближених і двірню, князь, розкривши всю свою запопадливу душу, розгорнув свою владу по всій губернії.