Гроссман Василь Семенович — народився в Бердичеві. Закінчив Московський університет у 1929 році. У 30-х роках вступив до ВКП(б). Писав на історико-революційні та виробничі теми. У роки війни — кореспондент «Червоної зірки». Процвітаючий конформіст за життя, він залишив після себе дві бомби сповільненої дії: повість «Все тече» (1955–63) і роман «Життя і доля» (1948–1960). Рукопис повісті «Все тече» і роману «За праву справу» були конфісковані КДБ під час обшуку в будинку Гроссмана, і тому справжній текст цих творів, мабуть, до нас не дійшов. «Все тече» була опублікована видавництвом «Посів» у 1970 році, після чого ходила в самвидаві; а на батьківщині — лише в 1989 році в журналі «Жовтень», № 6. Повісті, що займає неповних 80 сторінок, передував філософсько-соціологічний коментар під назвою «Ленін і Сталін» на 30 сторінках, у якому якийсь Г. Водолазов робить безуспішну спробу розділити двох героїв своєї статті і, обіливши першого, звалити всі злочини реального соціалізму на другого.